Рінінген - одне з найбільших водно-болотних угідь на південному сході Швеції. Приблизно 300 гектарів знаходиться на кордоні між Хультсфредом та муніципалітетом Хьогсбі, де можна побачити багато видів птахів. До цього району можна легко дістатись із двома пташиними вежами, платформою, стоянками, стежками та інформаційними знаками.
Район колись складався з великих водно-болотних угідь, де Еман та інші водотоки час від часу затоплювали природну рослинність, де влітку для тварин збирали корм для зими. Через опускання озера Ринінген у 1887 році були створені як рілля, так і природні сіножаті. Останні насипи створили більш суцільні орні землі у зовнішніх районах.
У сучасному водно-болотному комплексі вздовж Емона домінують бл. 200 га вологих лугів, що складаються з путасу й катаракти, які й досі завойовуються за допомогою приманки та певною мірою скошування. Найбільш зарослими є ділянки на південному сході, де поширюються чагарники верби і навіть очерет. Роки, коли Емон затоплює колишні водно-болотні угіддя, дають змогу озирнутися на те, як колись Емон охарактеризував увесь ландшафт.
Лісові угіддя, що оточують Еман, мають широколистяний та змішаний лісовий характер. У цій місцевості поширені ліси, в яких переважають осики, часто змішані з дубом, і особливо старі дуби трапляються в Ринінгснясі на півночі.
Окрім того, що це унікальне заповідник для птахів, в цьому районі є також велика кількість рідкісних комах.
Рінінген класифікується як зона Natura 2000 і була відновлена в 1990-х роках, коли були зняті штори та чагарники. Крім того, зоряні луки та випасаючі тварини були подрібнені ротором та випущені на пасовища, що зробило територію більш привабливою для життя птахів.
